Щитоподібна, надниркові, прищитоподібні | ДНК-тест

Генетичний тест «Щитоподібна, надниркові, прищитоподібні» охоплює чотири напрями, у межах яких тест аналізує 25 комплексних показників та 14 окремих генетичних варіантів у 15 генах і локусах: від функції щитоподібної залози до гормонів надниркових залоз і обміну кальцію. Він оцінює, як ваш генетичний профіль і окремі генетичні варіанти асоційовані з відносно вищою або нижчою схильністю до кожного показника порівняно з референтною популяцією. Тест не вимірює жоден показник безпосередньо, у свою чергу він досліджує сталий генетичний контекст, який доповнює лабораторні аналізи гормонів, а не замінює їх.

Як відбувається забір зразка

Забір ДНК матеріалу відбувається зі слини. Ви отримуєте набір поштою, самостійно збираєте зразок ДНК у спеціальну пробірку — це займає кілька хвилин і не потребує підготовки. Далі зразок передається на аналіз до акредитованої лабораторії, а результат ви отримуєте у цифровому форматі.

Що охоплює генетичний тест

Комплексні показники (PRS-метод)

25 показників у чотирьох напрямах. Оцінюються методом аналізу полігенних ризик-скорів: внесок у схильність формують десятки й сотні варіантів одночасно, і жоден із них окремо картину не визначає.

• Гормони та кількісна функція щитоподібної залози: тиреотропний гормон (ТТГ), вільний тироксин (Т4), вільний трийодтиронін (Т3), співвідношення вільного Т3 до вільного Т4

• Захворювання щитоподібної залози: захворювання щитоподібної залози (загальний показник), гіпотиреоз, гіпертиреоз, тиреоїдит, аутоімунні захворювання щитоподібної залози, тиреоїдит Хашимото, хвороба Грейвса, зоб, вузли щитоподібної залози, рак щитоподібної залози

• Гормони надниркових залоз і стресової відповіді: ранковий кортизол, дегідроепіандростерон-сульфат (ДГЕА-С), альдостерон, ренін або активність реніну, хвороба Аддісона

• Прищитоподібні залози, кальцій і фосфат: паратиреоїдний гормон (ПТГ), кальцій у сироватці крові, фосфат у сироватці крові, мінеральна щільність кісткової тканини, гіперпаратиреоз, гіпопаратиреоз

Окремі генетичні варіанти з механістичними зв’язками

14 генетичних варіантів у 15 генах і локусах. Для кожного описано механістичний зв’язок із ознакою, тому вони інтерпретуються точково й у комплексні показники не входять.

• PDE8B: асоційований з рівнем ТТГ

• DIO1 і DIO2: конверсія гормонів щитоподібної залози, асоційовані з рівнем вільного трийодтироніну і вільного тироксину

• CTLA4 і PTPN22: асоційовані з аутоімунними станами щитоподібної залози

• TSHR: рецептор ТТГ, асоційований з хворобою Грейвса

• FOXE1: асоційований з функцією щитоподібної залози

• NKX2-1/PTCSC3: локус, варіант якого асоційований зі схильністю до раку щитоподібної залози

• SERPINA6 і HSD11B1: асоційовані з рівнем кортизолу

• NR3C1: рецептор кортизолу

• CYP11B2: асоційований з рівнем альдостерону

• CASR: кальцій-чутливий рецептор, асоційований з рівнем кальцію

• CYP24A1: шлях вітаміну D, асоційований з мінеральною щільністю кісток

Кому підходить ДНК-тест «Щитоподібна, надниркові, прищитоподібні» від Apixmed Prism

• Родинна історія захворювань щитоподібної залози: конкретний генетичний контекст для розмови з ендокринологом.

• Хронічна втома або стрес: додатковий контекст щодо кортизолу, без встановлення причини симптомів самостійно.

• Інтерес до профілактики аутоімунних станів: конкретні теми для лабораторного контролю замість здогадок.

• При підборі біодобавок: привід предметно обговорити їх доцільність з лікарем, а не підстава змінювати щось самостійно.

ДНК-тест «Щитоподібна, надниркові, прищитоподібні» не є діагнозом і не замінює консультацію лікаря. 

Результати оцінюють імовірність, а не встановлюють наперед визначений результат. Вони не є діагнозом, не підтверджують захворювання і не визначають лікування. Тест не замінює лабораторні аналізи гормонів чи УЗД щитоподібної залози. Клінічні рішення ухвалює фахівець з урахуванням анамнезу, симптомів, раціону, віку, ліків і лабораторних даних.