Від одного гена до тисяч генетичних варіантів — новий масштаб ДНК-тестів Apixmed Prism

Упродовж тривалого часу одним із центральних завдань медичної генетики було встановити, яка зміна в гені спричиняє спадкове захворювання, чому воно передається в родині та як виявити відповідну мутацію. Сьогодні ж генетичний аналіз може не лише використовуватись лікарями-клініцистами, а й давати відповіді на питання для широкої аудиторії, зокрема: чому одні люди мають вищу схильність до високого рівня холестерину, інші — до дефіциту заліза, а хтось важко відновлюється після найлегших тренувань попри всі поради?
Для того, щоб знайти відповіді на ці питання, проаналізувати один ген недостатньо, адже цілісне розуміння генетичних особливостей роботи організму формується поєднанням сотень і навіть тисяч варіантів, кожен із яких робить свій невеликий внесок. Тому для комплексного розуміння генетичної архітектури ознак важливо використовувати масштабні генетичні дослідження (GWAS), на основі яких проводять полігенний аналіз ризиків.
Цей прогрес відображається і в розвитку Apixmed Prism, який тепер охоплює понад 1000 показників за 26 напрямами здоров'я.
Тож розглянемо, як генетика дійшла до такого рівня, що саме можна дізнатися з полігенних оцінок і де пролягають їхні межі.
Два типи генетичної архітектури: моногенна і полігенна
Інформація, яку можна отримати з ДНК про певну ознаку, залежить від генетичної архітектури, а саме від кількості та ефекту варіантів, яка робить внесок у цю ознаку. Від генетичної архітектури залежать і метод аналізу, і те, наскільки категоричний висновок припустимо зробити з результату.
Розрізняють два типи генетичної архітектури:
- Моногенна архітектура. Патогенний варіант в одному гені відіграє основну роль у розвитку хвороби. Водночас прояви можуть відрізнятися залежно від інших генетичних і негенетичних чинників: той самий варіант у двох людей здатен давати різну клінічну картину. Це добре вивчена сфера клінічної генетики, важлива для діагностики рідкісних спадкових станів.
- Полігенна архітектура. Її мають складні ознаки й поширені захворювання: внесок розподілений між багатьма генетичними варіантами, а результат залежить також від способу життя, віку, середовища та інших чинників.
Показовий приклад — зріст людини. Очевидно, що він значною мірою пов'язаний зі спадковістю. Проте за цю ознаку відповідає не один ген і навіть не кілька десятків.
У дослідженні, опублікованому в журналі Nature у 2022 році, науковці опрацювали генетичні дані понад 5,4 мільйона людей і виявили 12 111 незалежних генетичних варіантів, пов'язаних із відмінностями у зрості (Yengo et al., Nature, 2022). Кожен із них має невеликий ефект, але разом вони пояснюють майже всю частку спадковості зросту, яку можна оцінити за поширеними генетичними варіантами.
Принцип полігенної архітектури саме такий: складні характеристики організму формуються під впливом великої кількості генетичних варіантів, а не однієї вирішальної зміни. Подібні закономірності вивчають для обміну ліпідів, рівня глюкози, артеріального тиску, щільності кісткової тканини та багатьох інших характеристик.
Детальніше про те, чим ДНК-тест відрізняється від аналізу крові, — у статті Що таке ДНК-тест і чим він відрізняється від аналізу крові.
GWAS і робота з сотнями тисяч генетичних варіантів
Важливий крок для розуміння архітектури складних ознак відбувся завдяки дослідженням повногеномних асоціацій — GWAS (Genome-Wide Association Studies) (Uffelmann et al., Nat. Rev. Methods Primers, 2021).
Їхнє завдання — виявляти статистичні асоціації між генетичними варіантами та досліджуваними ознаками. Коли дослідники вивчають, наприклад, особливості ліпідного обміну, вони зіставляють генотипи сотень тисяч учасників із виміряним у них рівнем холестерину й встановлюють, які варіанти ДНК статистично пов'язані з відмінностями цього рівня.
Такі дослідження стали можливими завдяки кільком змінам у науковому ландшафті:
- Збільшенню масштабів досліджень. Генетичні дані сотень тисяч і навіть мільйонів учасників дають змогу виявляти слабкі асоціації, які неможливо надійно встановити на невеликих вибірках
- Розвитку технологій генотипування. Сучасні платформи визначають генотип за сотнями тисяч маркерів одночасно
- Удосконаленню статистичних моделей. Нові методи точніше оцінюють внесок окремих варіантів і враховують неоднорідність популяції у вибірці.
Разом ці зміни дали велику кількість надійно встановлених асоціацій — матеріал, на якому будують полігенні оцінки.
Однак статистичну асоціацію не слід автоматично вважати причинним зв'язком. Виявлений варіант не обов'язково є причинним: він може просто успадковуватися разом із причинним варіантом, розташованим поблизу. Алелі в близьких позиціях геному передаються нащадкам у зчепленні, тому між ними виникає статистична залежність — це явище називають нерівновагою за зчепленням (linkage disequilibrium, LD). Для пошуку ймовірних причинних варіантів застосовують окремі методи, зокрема статистичне тонке картування (fine-mapping) (Schaid et al., Nat. Rev. Genet., 2018).

Полігенна модель: вагові коефіцієнти і сумарний показник
GWAS дають перелік генетичних варіантів і статистичну оцінку зв'язку кожного з них із певною ознакою. Полігенна модель використовує цей матеріал: відбирає варіанти, приписує кожному ваговий коефіцієнт, що відображає оцінений ефект відповідного алеля, і підсумовує внески в один показник (Choi et al., Nat. Protoc., 2020). Деякі методи розрахунку додатково враховують нерівновагу за зчепленням між варіантами, щоб не рахувати той самий сигнал кілька разів.
Коли йдеться про схильність до захворювання, такий показник називають полігенною оцінкою ризику (PRS, polygenic risk score). Для кількісних фізіологічних ознак, де поняття «ризику» не застосовується, коректніше говорити просто про полігенну оцінку (polygenic score). Далі в тексті вживаємо ширший термін, бо він охоплює обидва випадки.
Перцентиль: позиція в розподілі референтної популяції
Полігенна оцінка — відносний числовий показник, який інтерпретують у порівнянні з референтною популяцією: значення зіставляють із розподілом у цій групі й показують, де в ньому перебуває конкретна людина.
Для наочності результат подають у перцентилях (тобто у значенні % пропорції популяції, яка має меншу або більшу оцінку). Так, 85-й перцентиль означає, що значення полігенної оцінки вище, ніж у 85% людей у групі порівняння.
Дві речі тут легко прочитати неправильно:
-
Перцентиль показує лише позицію відносно референтної популяції. Імовірності захворіти він не дає: 85-й перцентиль не означає 85% шансів на розвиток стану.
-
Референтну популяцію визначає методологія конкретної моделі, а на точність оцінки впливають генетичне походження учасників досліджень, на яких модель побудована, і характеристики вибірки для порівняння. Значна частина GWAS проведена на людях європейського походження, і перенесення моделей на інші популяції може знижувати точність (Martin et al., Nat. Genet., 2019). Тому та сама людина в різних моделях може отримати різну позицію.
Полігенна оцінка характеризує генетичну складову схильності: вона не підтверджує наявності захворювання і не показує, чи воно розвинеться. Висока оцінка не означає неминучості, низька не виключає ризику. На фактичний стан здоров'я впливають також інші спадкові чинники, вік, харчування, фізична активність, середовище та медична історія.
Систолічний артеріальний тиск як полігенна ознака
Систолічний артеріальний тиск — одна з добре досліджених полігенних ознак (Evangelou et al., Nat. Genet., 2018). Науковці виявили численні генетичні варіанти, статистично пов'язані з відмінностями цього показника. Окремі варіанти мають невеликий ефект на ймовірність виникнення хвороби, тому для оцінювання генетичної компоненти використовують їхню сукупність. У полігенній моделі кожному відібраному варіанту відповідає ваговий коефіцієнт, а внески підсумовуються за визначеною методикою. Отриману оцінку можна порівняти з розподілом у референтній популяції.
Цей приклад показує, що жоден окремий варіант не пояснює, чому в конкретної людини тиск вищий або нижчий. Інформативною стає сукупність генетичних варіантів. Але будь-яке значення полігенної оцінки індивіда за жодних обставин не скасовує потреби вимірювати тиск тонометром і не встановлює діагноз: вона описує генетичний складник схильності. Послідовність ДНК не змінюється з плином років, тоді як тиск коливається щодня.
Детальніше про те, чому до генетичного звіту варто повертатися, — у статті Генетичні дані не застарівають: чому до звіту варто повертатися.
Характеристики, для яких застосовують полігенні оцінки
Полігенні оцінки будують для ознак, для яких є достатня доказова база. Таких ознак багато, і вони стосуються різних сфер здоров’я людини, зокрема:
- Серцево-судинна система: регуляція артеріального тиску, ліпідний обмін, інші характеристики серцево-судинної системи
- Метаболізм: регуляція рівня глюкози, обмін жирів і вуглеводів
- Вітаміни й мінерали: обмін окремих поживних речовин.
- Фізіологія навантажень: витривалість, силові характеристики, відновлення.
- Гормональне та репродуктивне здоров'я: гормональна регуляція, робота репродуктивної системи.
- Сон і циркадні ритми: режим сну, хронотип, регуляція біологічних ритмів.
Цим перелік систем, а отже й напрямів, за якими можливе генетичне тестування для оцінки спадкових схильностей та ризиків, не обмежується: полігенні моделі застосовують і до багатьох інших характеристик.
Проте полігенний підхід не є універсальним: частину оцінюють за сукупністю варіантів у комплексних моделях, частину — за окремими варіантами з відомим біологічним значенням, які інтерпретують точково. Вибір методу залежить від конкретної характеристики й від того, наскільки вона вивчена.
Крім того, генетичний тест не встановлює поточний рівень вітамінів, не виявляє гормональних порушень і не оцінює фактичну фізичну форму. Для цього потрібні лабораторні дослідження та медичні обстеження. Роль генетичного тесту інша — дослідити спадкові особливості, які є частиною загальної картини здоров'я.
Кількість маркерів і обсяг інтерпретації
Сучасний генетичний тест може досліджувати сотні тисяч маркерів ДНК. Але кількість маркерів ще не показує, скільки корисної інформації людина отримає.
Важливо розрізняти два числа: кількість генетичних маркерів, які досліджують під час генотипування, і кількість показників, які інтерпретують окремо. Один і той самий варіант може бути пов'язаний із кількома характеристиками, а для оцінки однієї складної ознаки використовується сукупність багатьох варіантів.
Тому понад 1000 показників у звіті Apixmed Prism не означають понад 1000 окремих генів або 1000 полігенних оцінок. Ідеться про широту інтерпретації: генетичний звіт охоплює суміжні характеристики за різними напрямами здоров'я та фізіології.
Детальніше про те, як порівнювати генетичні тести між собою, — у статті Як обрати генетичний тест.
Новий масштаб генетичних тестів Apixmed Prism
Нова версія Apixmed Prism охоплює понад 1000 показників за 26 тематичними напрямами. Кожен напрям доступний як окремий тест, а повна генетична панель Ultima збирає їх разом.
За способом інтерпретації показники у ДНК-тестах Apixmed Prism поділяються на два типи:
- Понад 760 комплексних показників, які оцінюють полігенними моделями: для кожного з них внесок у результат формує сукупність генетичних варіантів, кількість яких залежить від конкретної моделі та досліджуваної ознаки.
- Понад 280 окремих генетичних варіантів, які інтерпретують точково й у комплексні показники не входять.
За кожним ДНК-тестом, а отже й за кожним персональним генетичним звітом, стоїть окрема робота: відбір наукових досліджень і генетичних асоціацій, вибір методів оцінювання, підготовка інтерпретаційних матеріалів. Масштаб зростав разом з обсягом цієї роботи: перші версії оцінювали 200 показників, далі 555, нинішня охоплює понад 1000.
Кожен показник у звіті супроводжується поясненням: механізм, на якому ґрунтується асоціація, рекомендації, сформульовані саме для нього, і джерела, за якими висновки можна перевірити самостійно.

Від генетичних даних до персоналізованого розуміння здоров'я
Сучасні дослідження дедалі краще показують, наскільки складною є генетична архітектура багатьох ознак. Замість пошуку однієї вирішальної зміни дослідники вивчають тисячі генетичних варіантів, оцінюють їхні сукупні ефекти та вдосконалюють методи інтерпретації.
Подальший розвиток пов'язують із поєднанням генетичної інформації з лабораторними показниками, медичною історією та даними про спосіб життя. Такий підхід може допомогти точніше оцінювати індивідуальні особливості та формувати обґрунтованіші рішення щодо здоров'я.
Досліджуйте свої генетичні особливості з Apixmed Prism — понад 1000 показників здоров'я та фізіології з одного зразка слини на все життя.
Дізнатися більше про генетичні тести Apixmed Prism → apixmed.com.ua
Результати генетичного тесту — це не діагноз і не прогноз майбутнього стану здоров'я. Генетичні оцінки відображають окремі спадкові чинники та потребують інтерпретації з урахуванням інших факторів.
Джерела
1. Yengo, L. et al. (2022). A saturated map of common genetic variants associated with human height. Nature, 610(7933), 704–712. https://doi.org/10.1038/s41586-022-05275-y
2. Uffelmann, E. et al. (2021). Genome-wide association studies. Nature Reviews Methods Primers, 1(1), 59. https://doi.org/10.1038/s43586-021-00056-9
3. Schaid, D. J., Chen, W., & Larson, N. B. (2018). From genome-wide associations to candidate causal variants by statistical fine-mapping. Nature Reviews Genetics, 19, 491–504. https://doi.org/10.1038/s41576-018-0016-z
4. Choi, S. W., Mak, T. S.-H., & O'Reilly, P. F. (2020). Tutorial: a guide to performing polygenic risk score analyses. Nature Protocols, 15(9), 2759–2772. https://doi.org/10.1038/s41596-020-0353-1
5. Martin, A. R. et al. (2019). Clinical use of current polygenic risk scores may exacerbate health disparities. Nature Genetics, 51(4), 584–591. https://doi.org/10.1038/s41588-019-0379-x
6. Evangelou, E. et al. (2018). Genetic analysis of over 1 million people identifies 535 new loci associated with blood pressure traits. Nature Genetics, 50(10), 1412–1425. https://doi.org/10.1038/s41588-018-0205-x













