Гастрит і панкреатит: коли причина не тільки в харчуванні
Коли після їжі з'являється дискомфорт, біль або печіння у верхній частині живота, часто першою реакцією стає пошук «неправильних» продуктів і спроби виключити каву, прибрати жирне, скоротити гостре або перейти на інший раціон. Іноді це справді може допомогти контролювати симптоми. Але зменшення симптомів після зміни харчування не підтверджує, що причиною була їжа: за реакціями організму можуть стояти інфекція, автоімунний процес або інші фактори, на які раціон безпосередньо не впливає. Тому важливо розрізняти те, що провокує або посилює симптоми, і те, що є причиною самого стану, зокрема коли йдеться про індивідуальну генетичну схильність.
Причини гастриту і панкреатиту: чому це не варіації одного стану
Гастрит і панкреатит мають різну етіологію. Для гастриту важливими причинами є, зокрема, інфекція Helicobacter pylori (H. pylori), медикаментозне ураження слизової та автоімунний процес (Pennelli et al., Pathologica, 2020). Для панкреатиту провідними причинами є жовчнокам'яна хвороба та вживання алкоголю. Серед інших причин і факторів ризику як гастриту, так і панкреатиту — метаболічні, структурні, медикаментозні, автоімунні та генетичні фактори (Tenner et al., Am J Gastroenterol, 2024).
Які причини має гастрит і яку роль відіграє харчування
Інфекція Helicobacter pylori є основною причиною хронічного гастриту (Pennelli et al., Pathologica, 2020). Інші форми ураження шлунка пов'язані, зокрема, з тривалим застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів, які зменшують біль, знімають запалення та знижують температуру, вживанням алкоголю і жовчним рефлюксом, який окремо класифікують як реактивну (хімічну) гастропатію та ін. (Pennelli et al., Pathologica, 2020). Значна кількість алкоголю також здатна спричиняти гостру ерозивну гастропатію (пошкодження внутрішньої оболонки шлунка з утворенням поверхневих ранок (ерозій) без вираженого запалення). Окремим механізмом є автоімунний гастрит, за якого імунна система спрямовує відповідь проти компонентів парієтальних клітин шлунка.
Харчування не вважається важливою причиною більшості випадків гастриту чи гастропатії (NIDDK, Eating, Diet, & Nutrition for Gastritis & Gastropathy, 2019). Симптоми дійсно можуть посилюватися після певних продуктів чи напоїв, але це не завжди означає, що вони є причиною запалення слизової.
Детальніше про роль харчування — у статті Чому одна і та сама дієта дає різні результати у різних людей: роль генетики і метаболізму.
Дискомфорт після їжі не завжди означає гастрит: ті самі симптоми — біль або печіння у верхній частині живота, раннє насичення, відчуття переповнення — можуть свідчити про функціональну диспепсію, коли органічної причини, зокрема запалення слизової, під час обстеження не виявляють (StatPearls, Functional Dyspepsia, 2024).
Які причини має панкреатит
Одними з найпоширеніших причин гострого панкреатиту є жовчнокам'яна хвороба (40–70% випадків) та вживання алкоголю (25–35% випадків) (Tenner et al., Am J Gastroenterol, 2024). Коли жодна з цих двох причин не підтверджується, пошук зазвичай продовжують з оцінки рівня тригліцеридів: концентрація в крові понад 1000 мг/дл підвищує ймовірність того, що причиною є тяжка гіпертригліцеридемія (Tenner et al., Am J Gastroenterol, 2024).
Ширший метаболічний контекст розглянуто в статті Метаболізм, травлення і генетика: що впливає на реакцію на їжу.
Медикаменти також можуть бути причиною гострого панкреатиту, хоча медикаментозно-індуковані випадки трапляються значно рідше. Структурні причини включають вроджені аномалії проток підшлункової залози (Fu & Lucas, Gastrointest Endosc Clin N Am, 2022), а окрему групу становить автоімунний панкреатит — запалення, спричинене власною імунною системою, а не зовнішнім чинником (Sharma et al., Front Med, 2024).
Хронічний панкреатит — це прогресуючий фіброінфламаторний процес, який призводить до незворотних структурних змін підшлункової залози та з часом може порушувати її екзокринну й ендокринну функції. Повторні епізоди гострого панкреатиту є одним із шляхів його розвитку, але не є обов'язковою умовою (Fu & Lucas, Gastrointest Endosc Clin N Am, 2022). При ранньому початку, рецидивному або ідіопатичному панкреатиті, а також за наявності сімейного анамнезу лікар може направити на клінічне генетичне тестування (Fu, Lucas, Gastrointest Endosc Clin N Am, 2022).
Коли симптоми потребують медичного обстеження
Симптоми потребують медичного обстеження, якщо вони зберігаються, повторюються або супроводжуються ненавмисною втратою ваги, повторним блюванням, ознаками кровотечі чи жовтяницею.
Такі прояви можуть мати різні причини, тому самостійне виключення продуктів не замінює клінічної оцінки. При підозрі на гастрит або атрофічні зміни шлунка можуть знадобитися ендоскопія та біопсія (Shah et al., Gastroenterology, 2021). При підозрі на гострий панкреатит діагноз встановлюють за наявності щонайменше двох із трьох критеріїв: характерного болю, підвищення панкреатичних ферментів та/або характерних змін на УЗД (Tenner et al., Am J Gastroenterol, 2024).
Гастрит і панкреатит мають різний генетичний складник
Генетична роль цих станів не однакова. Для гастриту найбільш вивчений генетичний контекст стосується аутоімунного механізму. Для раннього, рецидивного, ідіопатичного та спадкового панкреатиту генетичні фактори мають встановлене клінічне значення, і в цих випадках може бути показане клінічне генетичне тестування.
Гастрит: генетика вивчена для аутоімунної форми
Автоімунний гастрит є однією з основних причин атрофічного гастриту поряд із тривалою інфекцією H. pylori (Shah et al., Gastroenterology, 2021). Це форма, за якої власна імунна система атакує клітини шлунка, що виробляють соляну кислоту та внутрішній фактор (білок, необхідний для засвоєння вітаміну B12).
GWAS-дослідження аутоімунних проявів, зокрема перніціозної анемії — пізнього прояву цього стану — виявили асоціації з генами PTPN22 (protein tyrosine phosphatase non-receptor type 22), PNPT1 (polyribonucleotide nucleotidyltransferase 1), HLA-DQB1 (major histocompatibility complex, class II, DQ beta 1) та IL2RA (interleukin 2 receptor subunit alpha). Окремі молекулярні дослідження також вказують на роль ATP4A (ATPase H+/K+ transporting subunit alpha), ATP4B (ATPase H+/K+ transporting subunit beta), AIRE (autoimmune regulator), SLC26A7 (olute carrier family 26 member 7) і SLC26A9 (solute carrier family 26 member 9) у механізмах автоімунного гастриту (Iwamuro et al., Curr Issues Mol Biol, 2023). Ці дані не означають, що генетичний складник відсутній для інших форм гастриту. Вони показують, що саме аутоімунний гастрит має найбільш чітко описаний у наведеній літературі генетичний контекст.
Панкреатит: різний внесок генетичних варіантів у ризик хвороби
Для спадкового та ідіопатичного панкреатиту описано варіанти в генах PRSS1 (serine protease 1, cationic trypsinogen), SPINK1 (serine peptidase inhibitor Kazal type 1), CTRC (chymotrypsin C), CFTR (cystic fibrosis transmembrane conductance regulator) і CPA1 (carboxypeptidase A1). Ці гени пов'язані з різними механізмами: регуляцією активації та деградації трипсину, функцією протокової системи підшлункової залози або порушеннями фолдингу білка в ацинарних клітинах (Fu & Lucas, Gastrointest Endosc Clin N Am, 2022).
Клінічне значення конкретного варіанта залежить від гена, самого варіанта та його пенетрантності (частотою, з якою певний ген або алель проявляється у зовнішніх ознаках (фенотипі) організмів, які мають цей генотип): для частини варіантів PRSS1 ризик істотно підвищений, тоді як варіанти в SPINK1, CTRC та інших генах частіше діють як фактори схильності чи модифікатори ризику, а не самостійна причина (Fu & Lucas, Gastrointest Endosc Clin N Am, 2022).
Два типи генетичної інформації: рідкісний варіант і полігенний ризик
Варіанти в генах, пов'язаних зі спадковим та раннім панкреатитом, можуть мати дуже різний ефект — від високопенетрантних варіантів PRSS1 до варіантів зі зниженою пенетрантністю чи модифікаторів ризику в SPINK1, CTRC, CFTR та інших генах. Клінічне генетичне тестування шукає саме такі рідкісні варіанти прицільно. Полігенна оцінка ризику (PRS) працює за іншим принципом: вона підсумовує невеликий внесок багатьох поширених варіантів.
Детальніше про принцип розрахунку — у статті Що таке PRS, і що означають цифри у вашому звіті.
Місце генетичної інформації серед інших даних про здоров'я
Генетичний результат не визначає причину симптомів сам по собі. Він додає інформацію про фонову схильність, яка існує незалежно від поточного стану організму, і має розглядатися поряд із симптомами, анамнезом, лабораторними даними, результатами обстежень, а не замість них.
Apixmed Prism, зокрема генетична панель Ultima, використовує генетичні дані для оцінки індивідуальної схильності за широким спектром показників і не встановлює діагноз.
Детальніше про тест — Генетична панель Ultima від Apixmed Prism.
Гастрит, панкреатит і генетика: відповіді на часті запитання
Чи може генетичний тест визначити, чи є в мене гастрит або панкреатит зараз?
Ні. Генетичний тест оцінює генетичну схильність, а не наявність запалення. Гастрит і панкреатит діагностують за клінічними даними, лабораторними дослідженнями та за результатами ендоскопії або візуалізації, якщо є показання до таких методів діагностики.
Чи означає високий генетичний ризик гастриту або панкреатиту, що я обов'язково захворію?
Ні. Полігенна оцінка ризику показує положення генетичного показника людини відносно референтної популяції, а не визначає майбутній діагноз. Навіть рідкісні варіанти з високою пенетрантністю не означають неминучого розвитку захворювання, хоча є підставою для більш уважного клінічного спостереження.
Чи замінює PRS клінічне генетичне тестування при підозрі на спадковий панкреатит?
Ні. Полігенна оцінка ризику (ризик-скор) і клінічне тестування рідкісних варіантів відповідають на різні запитання. Якщо є рання маніфестація панкреатиту, сімейний анамнез або не вдається встановити причину повторного панкреатиту, питання про клінічне генетичне тестування потрібно вирішувати окремо з лікарем.
Результати генетичного тесту — це не діагноз і не заміна консультації лікаря. Звіт Apixmed Prism дає генетичний контекст, який доповнює результати обстежень і допомагає приймати рішення разом із лікарем.
Джерела
1. Pennelli, G., Grillo, F., Galuppini, F., Ingravallo, G., Pilozzi, E., Rugge, M., Fiocca, R., Fassan, M., Mastracci, L. (2020). Gastritis: update on etiological features and histological practical approach. Pathologica, 112(3), 153–165. https://doi.org/10.32074/1591-951X-163
2. Shah, S.C., Piazuelo, M.B., Kuipers, E.J., Li, D. (2021). AGA Clinical Practice Update on the Diagnosis and Management of Atrophic Gastritis: Expert Review. Gastroenterology, 161(4), 1325–1332. https://doi.org/10.1053/j.gastro.2021.06.078
3. Iwamuro, M., Tanaka, T., Otsuka, M. (2023). Update in Molecular Aspects and Diagnosis of Autoimmune Gastritis. Current Issues in Molecular Biology, 45(7), 5263–5275. https://doi.org/10.3390/cimb45070334
4. National Institute of Diabetes and Digestive and Kidney Diseases (NIDDK). (2019). Eating, Diet, & Nutrition for Gastritis & Gastropathy. Оновлено серпень 2019. https://www.niddk.nih.gov/health-information/digestive-diseases/gastritis-gastropathy/eating-diet-nutrition
5. Tenner, S., Vege, S.S., Sheth, S.G., Sauer, B., Yang, A., Conwell, D.L., Yadlapati, R.H. et al. (2024). American College of Gastroenterology Guidelines: Management of Acute Pancreatitis. American Journal of Gastroenterology, 119(3), 419–437. https://doi.org/10.14309/ajg.0000000000002645
6. Fu, Y., Lucas, A.L. (2022). Genetic Evaluation of Pancreatitis. Gastrointestinal Endoscopy Clinics of North America, 32(1), 27–43. https://doi.org/10.1016/j.giec.2021.08.006
7. Litvinova, M.M., Khafizov, K.F., Speranskaya, A.S., Matsvay, A.D., Asanov, A.Yu., Nikolskaya, K.A., Vinokurova, L.V., Dubtsova, E.A., Ipatova, M.G., Mukhina, T.F., Karnaushkina, M.A., Bordin, D.S. (2023). Spectrum of PRSS1, SPINK1, CTRC, CFTR, and CPA1 Gene Variants in Chronic Pancreatitis Patients in Russia. Sovremennye Tehnologii v Medicine, 15(2), 60–70. https://doi.org/10.17691/stm2023.15.2.06
8. Abu-El-Haija, A., Reddi, H.V., Wand, H., Rose, N.C., Mori, M., Qian, E., Murray, M.F.; ACMG Professional Practice and Guidelines Committee. (2023). The clinical application of polygenic risk scores: A points to consider statement of the American College of Medical Genetics and Genomics (ACMG). Genetics in Medicine, 25(5), 100803. https://doi.org/10.1016/j.gim.2023.100803
9. Francis, P., Zavala, S.R. (2024). Functional Dyspepsia. StatPearls [Internet]. StatPearls Publishing. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK554563/
10. Sharma, R.K., Vitali, F., Chhabra, P. (2024). Editorial: Diagnosis and management of acute, chronic, and autoimmune pancreatitis. Frontiers in Medicine, 11, 1517007.
