Гіпертонія і генетика: чому DASH-дієта допомагає не всім

Руки тримають прозорий планшет із 3D-моделлю серця — ілюстрація до генетичного виміру серцево-судинного здоров'я

DASH-дієта — один із найбільш вивчених підходів до зниження артеріального тиску: менше солі, менше насичених жирів, більше овочів і цільних злаків. Але на практиці цей підхід працює не однаково для всіх.

У частини людей зниження натрію в раціоні дійсно супроводжується зниженням артеріального тиску. Водночас інші можуть не відчувати помітних змін навіть за суттєвих обмежень у харчуванні (Maaliki et al., Frontiers in Physiology, 2022).

Така різниця може бути пов’язана з індивідуальною реакцією організму на сіль, яка визначається сукупністю біологічних механізмів, зокрема генетично зумовленими особливостями регуляції тиску.

Що таке чутливість до солі, і чому вона не однакова у всіх

Чутливість до солі — це фізіологічна особливість, яка відображає, наскільки артеріальний тиск (АТ) реагує на споживання солі. Американська асоціація серця (American Heart Assoсiation, AHA) виокремила цю характеристику як самостійний фактор серцево-судинного ризику, незалежний від наявності гіпертонії (Elijovich et al., Hypertension, 2016).

Люди із солечутливістю (солечутливі) реагують на збільшення солі в раціоні помітним підвищенням АТ. А при обмеженні солі тиск у них суттєво знижується. Натомість організм люлей із низькою чутливістю до солі (солерезистентні) реагує на такі ж зміни у харчуванні мінімально.

Приблизно для половини людей з артеріальною гіпертензією характерною є солечутливість. Однак ця особливість зустрічається не лише при підвищеному тиску: її мають близько 25% людей із нормальними показниками АТ. Саме ця група перебуває в зоні підвищеного ризику, оскільки артеріальний тиск може поступово зростати у відповідь на високе споживання солі ще до розвитку клінічно проявленої гіпертензії (Maaliki et al., Frontiers in Physiology, 2022).

Чому так відбувається? Це залежить від того, як нирки реагують на надходження солі. Здебільшого у людей нирки оперативно збільшують виведення зайвого натрію з сечею, регулючи тим самим тиск. У солечутливих людей через сповільнення або порушення механізму регуляції натрій затримується, обсяг рідини в судинах зростає, і тиск підвищується. Це не наслідок поганого самоконтролю — це індивідуальна особливість регуляції, яка пов’язана з генетикою.

Молекули калію, натрію і магнію у рідкому середовищі — ілюстрація до механізму мінерального балансу і регуляції артеріального тиску

Чому організм реагує на сіль по-різному: що стоїть за цим механізмом

За регуляцію водно-сольового балансу й артеріального тиску в організмі відповідає ренін-ангіотензин-альдостеронова система (РААС). Простими словами: після вживання солі нирки відчувають зміну об’єму рідини → виробляють ренін → він запускає ланцюжок реакцій → зрештою виробляється альдостерон → нирки затримують натрій і воду → тиск зростає. У нормі ця система врівноважується самостійно: при достатньому об’ємі рідини альдостерон знижується, натрій виводиться.

Дослідження показують, що у солечутливих людей ця рівновага порушена через те, що РААС-відповідь на зміни надходження солі з їжі у них знижена або аномальна: рівень реніну не підвищується адекватно при обмеженні солі та не знижується при її надлишку. Натрій накопичується, але система «не помічає» проблеми. Генетичні варіанти в кількох генах цієї системи безпосередньо впливають на ймовірність солечутливості (Maaliki et al., Frontiers in Physiology, 2022). Серед них:

Ген SGK1 (serum and glucocorticoid-regulated kinase 1)

Цей ген кодує кінaзу, яка регулює роботу епітеліального натрієвого каналу (ENaC) у дистальних канальцях нирки. ENaC — це ключові «ворота» для реабсорбції натрію. Варіанти SGK1 пов’язані з підвищеною активністю цього каналу: натрій затримується довше, ніж потрібно, навіть при незначному збільшенні споживання солі. Саме SGK1 є підсилювачем сигналу альдостерону: при носійстві ризикового варіанту rs2758151 альдостерон діє «гучніше» — і реабсорбція натрію зростає непропорційно (Haas et al., Hypertension, 2021).

Ген WNK1 (With-No-Lysine kinase 1)

Ще один регулятор транспорту натрію в дистальних канальцях. Варіанти WNK1 впливають на активність транспортера NCC і визначають, наскільки агресивно нирка утримує натрій. Підвищена активність цього шляху — один із механізмів сіль-залежного зростання тиску, не пов'язаний безпосередньо із РААС. В огляді генетичних механізмів солечутливої гіпертонії описано роль варіантів WNK1 як один із ключових шляхів ниркової затримки натрію (Maaliki et al., Frontiers in Physiology, 2022).

Ген ACE (angiotensin-converting enzyme)

Ген ACE кодує фермент, що перетворює ангіотензин I на ангіотензин II — потужний вазоконстриктор, тобто пептид, що звужує судини та безпосередньо підвищує артеріальний тиск. Варіанти цього гена впливають на базальну активність ферменту і визначають, наскільки активно РААС підтримує судинний тонус і затримку натрію. Поліморфізми ACE входять до найбільш вивчених генетичних детермінант артеріального тиску (Padmanabhan & Dominiczak, Nat Rev Cardiol, 2021).

Систематичний оляд ролі генетики чутливості до солі (Maaliki et al., Frontiers in Physiology, 2022) підтверджує: різні генетичні варіанти в РААС, у системі симпатичної нервової регуляції і в генах ниркового транспорту натрію сукупно формують фізіологічний портрет солечутливої людини. Це пояснює, чому чутливість до солі не вдається точно визначити лише через дієту або стандартні аналізи: вона пов’язана з генетичною архітектурою фізіології тиску.

Що показало найбільше дослідження гіпертонії

У 2024 році було опубліковано найбільший на сьогодні GWAS-метааналіз артеріального тиску (Keaton et al., Nature Genetics, 2024). У ньому об’єднано дані понад мільйона осіб європейського походження. Дослідники ідентифікували понад 2000 генетичних локусів, пов’язаних із показниками артеріального тиску, включно зі 113 раніше невідомими. Серед нових знахідок — локуси у генах, що пов’язані з метаболізмом заліза та адренергічних рецепторів.

Головний практичний результат: на основі цих даних розроблено полігенний показник ризику (Polygenic Risk Score, PRS), який дає змогу оцінити генетичну схильність до гіпертонії. Люди з найвищим генетичним ризиком за цим показником у сім разів частіше мали клінічно підтверджену гіпертонію порівняно з тими, чий генетичний ризик був низьким (Keaton et al., Nature Genetics, 2024). Це підтверджує, що гіпертонія — полігенний стан. Поодинокі варіанти генів пояснюють лише невелику частку ризику. Але сукупний генетичний профіль вже зараз дає можливість точніше виявляти підвищену спадкову схильність ще до того, як тиск перетнув діагностичний поріг.

Схожий підхід використовується і для оцінки генетичних особливостей ліпідного обміну — про це докладніше у статті «Холестерин у нормі, а ризик є: що показує ДНК».

Що це означає для контролю артеріального тиску

Якщо людина дотримується рекомендацій, але її тиск не реагує на дієтичні зміни, це не завжди означає, що сталася помилка в підрахунку солі або ж людина недостатньо дисципліновано виконує рекомендації свого лікаря. Це може означати, що механізм, через який у людини підвищується тиск, вимагає персоналізованих, а не стандартних порад.

Для солерезистентних людей із гіпертонією обмеження солі може давати незначний ефект, тоді як регулярна фізична активність або зниження ваги можуть покращити результат. Для солечутливих, навпаки, навіть помірне збільшення солі в раціоні може суттєво погіршити ситуацію (Maaliki et al., Front Physiol, 2022).

Що може сприяти кращому самопочуттю у людей із генетичною схильністю до підвищеного артеріального тиску:

Регулярне вимірювання тиску, щоб не пропустити динаміку. Не раз на рік при огляді, а принаймні щомісяця у спокійній обстановці
Контроль факторів ризику — маса тіла, рівень стресу, фізична активність, якість сну: генетична схильність не скасовує їхнього значення, але може змінювати пріоритетність
Розуміння впливу солі на свій організм: за схильності до солечутливості навіть «звичайна» кількість солі в щоденному раціоні може бути надлишковою
Оцінка сімейного анамнезу: гіпертонія у батьків або братів і сестер до 55 років — вагомий сигнал проаналізувати свої генетичні особливості
Своєчасна консультація кардіолога, особливо якщо є кілька факторів ризику одночасно.

Два перерізи судини в порівнянні: звужений просвіт з підвищеним тиском крові і нормальний кровотік

Що аналізує генетичний тест, і навіщо це знати заздалегідь

Генетичний тест не визначає, чи є у людини гіпертонія. Натомість він аналізує генетичні особливості, які можуть впливати на регуляцію артеріального тиску протягом усього життя, і як наслідок, визначати схильність до гіпертонії. Це різні речі: перше — клінічний факт, друге — контекст для медичних рішень.

ДНК-тест «Серцево-судинна система» від Apixmed Prism охоплює три групи генетичних показників:

Серцево-судинні захворювання — генетичні фактори, асоційовані з ризиком гіпертонії, інфаркту міокарда та ішемічної хвороби серця, інсульту, аритмій (включно з фібриляцією передсердь), аневризми та варикозного розширення вен
Метаболічні ризики — генетичні варіанти, пов’язані з чутливістю до солі (вплив споживання солі на артеріальний тиск), неалкогольною жировою хворобою печінки, подагрою та аеробним потенціалом і VO₂max
Ліпіди та маркери запалення — генетичні фактори, асоційовані з рівнями загального холестерину та ЛПВЩ, аполіпопротеїну A1, гомоцистеїну, С-реактивного білка, а також з показниками ризику порушень вуглеводного та ліпідного обміну.

Ця інформація відображає не поточний стан здоров’я, а генетично зумовлені схильності та ризики, які варто враховувати разом із клінічними даними та факторами способу життя.

Артеріальний тиск і генетика: дві сторони однієї задачі

Дієта і спосіб життя залишаються основою контролю артеріального тиску. Але відповідь на запитання «чому у мене не виходить» нерідко ховається не в раціоні, а в тому, як влаштована система регуляції тиску на генетичному рівні. Генетика не скасовує необхідності зусиль. Але дає контекст, у якому ці зусилля можуть бути результативнішими.

Людина, яка знає свої генетичні особливості, приходить до кардіолога не з питанням «що не так», а з конкретним запитом: яку тактику варто обрати, враховуючи ці спадкові схильності? Це змінює якість діалогу і відповідних рішень.

Матеріал має інформаційний характер і не є медичною рекомендацією. Артеріальний тиск залежить від багатьох факторів, зокрема віку, способу життя, супутніх захворювань та спадковості. Результати генетичного тесту — це не діагноз і не заміна консультації лікаря. Звіт Apixmed Prism дає генетичний контекст, який доповнює результати обстежень і допомагає приймати рішення разом із лікарем.

Список джерел:

Keaton JM, Kamali Z, Xie T, et al. Genome-wide analysis in over 1 million individuals of European ancestry yields improved polygenic risk scores for blood pressure traits. Nat Genet. 2024;56(5):778–791. https://doi.org/10.1038/s41588-024-01714-w
Maaliki D, Itani MM, Itani HA. Pathophysiology and genetics of salt-sensitive hypertension. Front Physiol. 2022;13:1001434. https://doi.org/10.3389/fphys.2022.1001434
Padmanabhan S, Dominiczak AF. Genomics of hypertension: the road to precision medicine. Nat Rev Cardiol. 2021;18(4):235–250. https://doi.org/10.1038/s41569-020-00466-4
Haas AV, Yee LE, Yuan YE, et al. Genetic predictors of salt sensitivity of blood pressure: the additive impact of 2 hits in the same biological pathway. Hypertension. 2021;78(6):1809–1817. https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.121.18033
Elijovich F et al. Salt sensitivity of blood pressure: a scientific statement from the American Heart Association. Hypertension. 2016;68:e7–e46. https://doi.org/10.1161/HYP.0000000000000047