Дефіцит вітамінів і здоров'я серця: наскільки міцний зв'язок

Дефіцит деяких вітамінів групи B, зокрема фолату, B12 або B6, підвищує рівень гомоцистеїну в крові. Гомоцистеїн — проміжний продукт обміну метіоніну, незамінної амінокислоти з їжі. Більшу частину гомоцистеїну організм перетворює назад на метіонін, і саме для цього перетворення потрібні вітаміни. Дані спостережень стабільно пов'язують вищий рівень гомоцистеїну з більшою частотою серцево-судинних подій (D'Elia et al., J. Cardiovasc. Dev. Dis., 2025).

На цьому механізмі ґрунтується поширене спрощення: якщо вітаміни групи B знижують рівень гомоцистеїну, то вони мають зменшувати й частоту серцево-судинних подій. Це припущення перевірено в десятках рандомізованих випробувань, і підтвердилося воно лише частково (Ghattas Hasbun et al., BMC Nutr., 2025). Результат різнився за наслідками й залежав від вихідної забезпеченості вітамінами.

Дефіцит вітамінів і стан судин

Нестача вітамінів позначається на судинах кількома шляхами, і вивчені вони неоднаково. Найповніше описаний обмін гомоцистеїну, концентрація якого пов'язана із серцево-судинним ризиком. Поряд з обміном гомоцистеїну досліджений вплив вітаміну D, і механізми там інші: його статус оцінюють за концентрацією 25-гідроксивітаміну D у крові.

Високий рівень гомоцистеїну сам по собі не доводить нестачі вітамінів. На нього впливають знижена функція нирок, вік, спосіб життя, приймання окремих ліків, зокрема метформіну та інгібіторів протонної помпи, і спадкові особливості обміну фолату, тому показник читають разом із цими факторами (D'Elia et al., J. Cardiovasc. Dev. Dis., 2025).

Вітаміни групи B та обмін гомоцистеїну

Гомоцистеїн метаболізується двома шляхами: реметилювання повертає його в метіонін, а транссульфурація перетворює на цистеїн. Обидва шляхи потребують кофакторів, які утворюються з вітамінів групи B, і через це забезпеченість цими вітамінами позначається на концентрації гомоцистеїну. У цих реакціях вітаміни виконують різні функції:

• фолат (вітамін B9) постачає одновуглецеві групи для реметилювання;
• вітамін B12 у формі метилкобаламіну є кофактором метіонінсинтази;
• вітамін B6 у формі піридоксаль-5′-фосфату є кофактором ферментів транссульфурації.

Реметилювання має й альтернативний шлях: бетаїн-гомоцистеїн-метилтрансфераза використовує бетаїн як донор метильної групи. Рибофлавін (вітамін B2) діє опосередковано: його похідна FAD є кофактором метилентетрагідрофолатредуктази. Цей фермент кодується геном MTHFR (methylenetetrahydrofolate reductase) і утворює 5-метилтетрагідрофолат — форму фолату, яка бере участь у реметилюванні гомоцистеїну.

Детальніше про обмін гомоцистеїну та роль вітамінів групи B — у статті Вітаміни групи B і гомоцистеїн: що не покаже стандартний аналіз.

Що показують спостережні та генетичні дослідження гомоцистеїну

Дані спостережень послідовно виявляють зв'язок між вищим рівнем гомоцистеїну та серцево-судинним ризиком. За даними метааналізів, збільшення концентрації гомоцистеїну на 5 мкмоль/л супроводжується підвищенням ризику ішемічної хвороби серця приблизно на 20–30%. Проте така асоціація сама по собі не доводить, що подію спричиняє саме гомоцистеїн: його рівень залежить, зокрема, від віку та функції нирок, які самостійно пов'язані із серцево-судинним ризиком (D'Elia et al., J. Cardiovasc. Dev. Dis., 2025).

Щоб перевірити, чи узгоджуються ці спостереження з причинною гіпотезою, застосовують менделівську рандомізацію (Mendelian randomization). Метод порівнює групи людей, у яких генетичні варіанти пов'язані з вищим або нижчим рівнем ознаки. Оскільки варіанти розподіляються при зачатті випадково, такий поділ працює подібно до жеребкування у клінічному випробуванні. В одному з таких досліджень вищий генетично прогнозований рівень гомоцистеїну був пов'язаний із більшою ймовірністю інсульту загалом та ішемічного інсульту: відношення шансів (odds ratio) становило 1,11 (95% довірчий інтервал 1,03–1,21) (Yuan et al., BMC Med., 2021). Для субарахноїдального крововиливу оцінка була вищою і становила 1,26 (1,05–1,51). Зв'язку з іншими дослідженими серцево-судинними патологіями, зокрема з ішемічною хворобою серця, не виявлено. Самі автори кваліфікують знайдені асоціації як орієнтовні: їхні значення p не досягають консервативного порога Бонферроні 0,001, застосованого в дослідженні (Yuan et al., BMC Med., 2021).

Систематичний огляд менделівських рандомізацій 2025 року також знайшов дані на користь зв'язку гомоцистеїну з кількома типами інсульту, зокрема з інсультом дрібних судин (Zhu et al., Nutr. Metab., 2025). Переносити ці оцінки безпосередньо на ефект зниження гомоцистеїну в дорослому віці не можна: менделівська рандомізація оцінює різницю, пов'язану з довічним впливом генетичних варіантів (Burgess & Gill, Eur. Heart J., 2022), тоді як добавки застосовують у конкретний період і за певних умов. Інтерпретація залежить також від того, які саме генетичні варіанти були взяті для аналізу.

Отже, спостережні й генетичні дані підтримують зв'язок гомоцистеїну передусім з інсультом. Спостережну асоціацію з ішемічною хворобою серця генетичні дані не підтверджують, тому однаково трактувати значення показника для всіх серцево-судинних захворювань підстав немає. Чи змінює втручання в метаболізм гомоцистеїну частоту клінічних скарг, оцінюють окремо.

Що показують рандомізовані випробування з фолієвою кислотою

Рандомізовані дослідження перевіряють результат конкретного втручання, а не причинну роль гомоцистеїну. Метааналіз 45 рандомізованих контрольованих досліджень за участю 96 962 людей показав, що приймання фолієвої кислоти було пов'язане зі зниженням відносного ризику інсульту на 15% (RR 0,85; 95% ДІ 0,76–0,96). Для серцево-судинних захворювань загалом ефект був меншим: відносний ризик 0,95 (95% ДІ 0,90–0,99). Для ішемічної хвороби серця (RR 0,98; 95% ДІ 0,91–1,06) і смертності (RR 0,98; 95% ДІ 0,93–1,02) статистично переконливого ефекту не виявлено (Ghattas Hasbun et al., BMC Nutr., 2025).

Негативний результат для ішемічної хвороби серця не скасовує біологічної ролі фолату: біохімічна роль нутрієнта не визначає автоматично клінічного ефекту його додаткового надходження. Неоднорідність результатів в огляді 2025 року пояснюють відмінностями між випробуваннями: вихідною забезпеченістю фолатом, початковим рівнем гомоцистеїну, генетичним тлом, зокрема генотипом MTHFR, дозуванням і тривалістю спостереження (D'Elia et al., J. Cardiovasc. Dev. Dis., 2025).

У висновках метааналізу користь описана як найпомітніша в людей із вищим рівнем гомоцистеїну, нижчою забезпеченістю фолатом і без серцево-судинного захворювання в анамнезі (Ghattas Hasbun et al., BMC Nutr., 2025). Корекція підтвердженого дефіциту й додаткове надходження вітаміну за достатньої забезпеченості лишаються різними ситуаціями з погляду інтерпретації доказів.

Автори огляду доходять висновку, що наявні докази не підтримують рутинного втручання в невідібраних групах населення, і формулюють це як відкрите питання: чи є гомоцистеїн самостійним учасником судинного пошкодження, чи лише пасивним індикатором наявної патології (D’Elia et al., J. Cardiovasc. Dev. Dis., 2025).

Вітамін D і судини: спостережні дані та результати втручань

У метааналізі 79 спостережних досліджень, які охопили 46 713 випадків серцево-судинних захворювань серед 1 397 831 учасника, найнижча категорія 25-гідроксивітаміну D порівняно з найвищою була асоційована з вищою ймовірністю виникнення серцево-судинного захворювання (RR 1,34; 95% ДІ 1,26–1,43) і повторних подій (RR 1,86; 95% ДІ 1,46–2,36) (Jani et al., Nutr. Metab. Cardiovasc. Dis., 2021).

У рандомізованому випробуванні D-Health 21 315 осіб віком 60–84 роки отримували вітамін D щомісяця або плацебо. Відношення ризиків для великих серцево-судинних подій становило 0,91 (95% ДІ 0,81–1,01), для інфаркту міокарда 0,81 (95% ДІ 0,67–0,98), для інсульту 0,99 (95% ДІ 0,80–1,23). В абсолютних числах за п'ять років це на 5,8 події менше на 1000 учасників, причому довірчий інтервал охоплює значення від 12,2 події менше до 0,5 події більше, і автори описують його як сумісний із відсутністю ефекту (Thompson et al., BMJ, 2023).

Розподіл за наслідками тут інший, ніж для гомоцистеїну: ефект помітний для інфаркту міокарда, тоді як для інсульту його немає.

Детальніше про індивідуальну різницю в засвоєнні вітаміну D — у статті Вітамін D: чому не існує універсальної робочої дози.

Генетичні особливості обміну гомоцистеїну та інтерпретація показника

Частину міжіндивідуальної різниці в рівні гомоцистеїну пояснюють успадковані особливості ферментів фолатного циклу. Варіант C677T у гені MTHFR знижує активність метилентетрагідрофолатредуктази. Метіонінсинтазу кодує ген MTR (5-methyltetrahydrofolate-homocysteine methyltransferase), а ген MTRR (5-methyltetrahydrofolate-homocysteine methyltransferase reductase) кодує її редуктазу, яка повертає кофактор в активну форму.

Взаємодію гена й нутрієнта описано для рибофлавіну. У спостережному дослідженні 242 дорослих із генотипом MTHFR 677TT порівняли з групою того самого віку без цього генотипу. Генотип TT і низький статус рибофлавіну були незалежно асоційовані з гіпертензією, причому різниця артеріального тиску між генотипами була виразнішою серед жінок; забезпеченість рибофлавіном між групами не відрізнялася (Rooney et al., J. Hum. Nutr. Diet., 2022).

Лабораторні та генетичні дані стосуються різних питань. Концентрація гомоцистеїну показує поточний біохімічний стан. Генетичний варіант характеризує успадковану особливість ферменту й не встановлює ні дефіциту, ні поточного рівня показника. В огляді 2025 року рутинне генетичне тестування MTHFR для серцево-судинних рішень не рекомендоване, а вимірювання гомоцистеїну описане як спосіб оцінити показник, коли мета — його корекція (D’Elia et al., J. Cardiovasc. Dev. Dis., 2025).

Генетичний звіт Apixmed Prism працює саме на цьому рівні: успадковані особливості обміну гомоцистеїну входять до напрямів «Вітаміни та мікронутрієнти» і «Амінокислоти». Поточний рівень гомоцистеїну та забезпеченість вітамінами визначають лабораторні аналізи.

Детальніше про те, що генетичний аналіз додає до оцінки серцево-судинного ризику — у статті Серцево-судинний ризик і ДНК: що покаже генетичний тест і чого не покаже аналіз крові.

Що відомо про зв'язок вітамінів і серця на сьогодні

Фолат, вітаміни B12 і B6 потрібні для обміну гомоцистеїну, і ця їхня роль добре встановлена. Відкритим лишається інше питання: чи змінює вплив на сам показник перебіг хвороби.

Вищий рівень гомоцистеїну пов'язаний із більшою ймовірністю окремих серцево-судинних подій, передусім інсульту. Для ішемічної хвороби серця генетичні дані такого зв'язку не підтверджують. Випробування з фолієвою кислотою показали меншу ймовірність інсульту й не показали ефекту для ішемічної хвороби серця та смертності. Для вітаміну D картина та сама: асоціація низького рівня з подіями виражена, а довірчий інтервал для ефекту втручання лишається сумісним із відсутністю ефекту.

Сам рівень гомоцистеїну не пояснює причини свого підвищення й не підтверджує нестачі конкретного вітаміну, тому ізольовано показник не трактують. Генетичні дані додають до картини успадковані особливості обміну, але вимірювання поточного стану не заміняють.

Результати генетичного тесту — це не діагноз і не заміна консультації лікаря. Звіт Apixmed Prism дає генетичний контекст, який доповнює результати обстежень і допомагає приймати рішення разом із лікарем.

Джерела

1. D'Elia, S., Morello, M., Titolo, G., Caso, V. M., Solimene, A., Luisi, E., Serpico, C., Morello, A., La Mura, L., Loffredo, F. S., Natale, F., Golino, P., Cimmino, G. (2025). Homocysteine in the Cardiovascular Setting: What to Know, What to Do, and What Not to Do. Journal of Cardiovascular Development and Disease, 12(10), 383. https://doi.org/10.3390/jcdd12100383

2. Ghattas Hasbun, P., Calderon Martinez, E., Arvelaez Pascucci, J., Livier Castillo, J., Alonso-Ramírez, A., Giron De Marza, M. M., Martinez Illan, J., Sosaya Zuñiga, B., Camacho Davila, K., Flores Monar, G., Sanchez Cruz, C. (2025). Efficacy of folic acid supplementation in the prevention of cardiovascular disease - a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. BMC Nutrition, 11(1), 203. https://doi.org/10.1186/s40795-025-01178-z

3. Yuan, S., Mason, A. M., Carter, P., Burgess, S., Larsson, S. C. (2021). Homocysteine, B vitamins, and cardiovascular disease: a Mendelian randomization study. BMC Medicine, 19(1), 97. https://doi.org/10.1186/s12916-021-01977-8

4. Zhu, X., Wei, J., Li, J., Zuo, S., Wang, J., Liu, N. (2025). The causal role of homocysteine in multiple diseases: a systematic review of Mendelian randomization studies. Nutrition & Metabolism, 22(1), 45. https://doi.org/10.1186/s12986-025-00933-0

5. Burgess, S., Gill, D. (2022). Genetic evidence for vitamin D and cardiovascular disease: choice of variants is critical. European Heart Journal, 43(18), 1740–1742. https://doi.org/10.1093/eurheartj/ehab870

6. Jani, R., Mhaskar, K., Tsiampalis, T., Kassaw, N. A., Gonzalez, A. M., Panagiotakos, D. B. (2021). Circulating 25-hydroxy-vitamin D and the risk of cardiovascular diseases. Systematic review and meta-analysis of prospective cohort studies. Nutrition, Metabolism and Cardiovascular Diseases, 31(12), 3282–3304. https://doi.org/10.1016/j.numecd.2021.09.003

7. Thompson, B., Waterhouse, M., English, D. R., McLeod, D. S., Armstrong, B. K., Baxter, C., Duarte Romero, B., Ebeling, P. R., Hartel, G., Kimlin, M. G., Rahman, S. T., van der Pols, J. C., Venn, A. J., Webb, P. M., Whiteman, D. C., Neale, R. E. (2023). Vitamin D supplementation and major cardiovascular events: D-Health randomised controlled trial. BMJ, 381, e075230. https://doi.org/10.1136/bmj-2023-075230

8. Rooney, M., Hughes, C. F., Strain, J. J., Clements, M., McNulty, H., Ward, M. (2022). Impact of the MTHFR C677T polymorphism on blood pressure and related central haemodynamic parameters in healthy adults. Journal of Human Nutrition and Dietetics, 35(4), 689–700. https://doi.org/10.1111/jhn.13061